Мисливство (Сочинения на Украинском языке)

Полювання в Україні має давні й міцні традиції. Колись від селян вимагали щорічну данину хутрами білок, куниць, видр, лисиць... У сучасному світі люди сплачують державі податки, тож аж такої потреби в полюванні немає. У ХХІ століття людина ввійшла з гуманітарними гаслами берегти природу та її чистоту. А може, треба заборонити полювання й не вбивати тварин?

Я вважаю, що полювання забороняти не можна, а "зелені", про яких йдеться в наведеному тексті, лиш заохочують браконьєрство та заробляють на вимираючих тваринах. Зоозахисники й екоактивісти роками розповсюджують міф про те, що заборонна політика врятує тварин від неминучого вимирання. Нібито, якщо не ввести ембарго на продаж слонової кістки та тигрових шкур, то цих тварин винищать браконьєри, і вони назавжди зникнуть з лиця землі. Цей міф з'являється від нерозуміння механізму роботи ринку та виживання видів.

Щоб це зрозуміти, потрібно відповісти собі на одне питання: "Чому популяція корисних людині тварин росте, а некорисних - падає?"

По-перше, ті ж ринкові сили, що зараз гарантують виживання корів, овець та іншого скота, могли б захищати слонів, тигрів та інших "червонокнижних" тварин. Але, так звані, зоозахисники розгорнули безпрецедентну компанію по винищенню цих видів.

Прикладом їх руйнівного активізму в історії є ситуація в Кенії: вона одна з перших країн, що піддалася "зеленим" і заборонила полювання на слонів та торгівлю слоновою кісткою. Буквально через десятиліття після заборони, популяція слонів в Кенії впала в десять разів і досі знаходиться на історичному мінімумі.

По-друге, на відміну від "зелених", мисливцям не вигідно те, щоб тварини, на яких вони полюють, вимирали. Вони на них заробляють.

Наприклад, в Техасі трофейне полювання допомогло відновити популяції бонго, адаксу, шаблерогої антилопи. В Зімбабве, як не дивно, диктатура, а значить байдужість до думки решти світу, дозволила зберегти й примножити популяцію слонів. Це не ізольовані приклади, це логіка ринку.

По-третє, лозунги Всесвітнього фонду дикої природи, який так хоче заборонити полювання й не вбивати тварин, дуже нелогічні: вони суперечать як і один одному так і здоровому глузду.

Прикладом висміювання всієї абсурдності доводів екоактивістів є пісня гурту The Fleshapoids: Nuke the Whales ("підірви китів"). Назва пісні відсилає до відомого гасла Грінпісу - "Save the Whales" ("врятуй китів"), а в тексті йдеться про те, що кити займають багато місця, безкоштовно їдять якісну їжу та не платять податки. Цим автори, як я вже казав, показують та висміюють, абсурдність гасел і доводів "зелених".

Отже, на догоду своєму марнославству та відчуттю моральної зверхності, "зелені" не тільки обкрадають нас на теплі шуби, азарт полювань та екзотичну їжу, вони крадуть у наступних поколінь шанс побачити диких тварин зблизька та позбавляють заробітку найвразливіших слоїв населення. Найкраще, що ми можемо зробити для дикої природи - це почати її споживати: ходити на полювання, їсти більше м'ясного, відмовитися від синтетики і, що найголовніше, ні в якому разі не давати гроші Всесвітньому фонду дикої природи, інакше дуже скоро всі тварини будуть зарегульовані до смерті, прямо як панда на їхньому логотипі.