Над чим мене змусив замислитися роман Стендаля «Червоне й чорне» (Стендаль)

В романі підіймається багато актуальних і зараз тем і проблем.Серед них проблема вибору життєвого шляху, формування особистості, конфлікт людини і суспільства, фальшиве кохання... Однією з основних проблем,над якими замислюєшся протягом читання усього твору,є соціальна несправедливість: людина,яка набагато талановитіша,здібніша і розумніше за багатьох знатних осіб,не може пробитися в люди і завоювати повагу до себе людей,вищих за соціальним статусом через своє низьке походження.Я вважаю,що становище в суспільстві кожної людини повинне відповідати її потенціалу, здібностям і заслугам: тільки розумні люди повинні правити, а працювати на них треба тим,хто не спроможний на більше,а не навпаки.Через такий стереотип, люди як Жульєн не можуть досягти успіху тільки за допомогою демонстрації свого таланту.Тут автор і заставляє замислитися над питанням моральної сторони успіху в житті людини адже Жульєну в такому випадку доводиться вдаватися до аморальних методів досягнення визнання у вищому світі:обману та лицемірства.Чи можна вести себе так,як Жульєн,аби домогтися чогось?На це питання повинен відповідати собі окремо кожен,але я думаю,що ні,бо, на мою думку,честь,гуманність і совість важливіше, ніж будь-який успіх,хоча іноді життя та суспільство змушує грати не за правилами.

У романі не можна не помітити проблему невігластва, яка панує в правлячих колах:ті,кому дано правити,злочинно недооцінюють свої завдання і тільки насолоджуються її плодами,та нічого не роблять для того,щоб ті,хто знаходиться під їх наглядом,стали жити краще.Це дуже актуально і зараз, бо люди при владі часто забувають,що їх роботою є не тільки отримувати заробітну плату,але й власне, керувати державою і видавати закони, які робитимуть життя її громадян кращим.Такі люди,як Сорель,доволі справедливо постають проти таких дурнів і паразитів при владі.

Розглядаючи образ Жульєна Сореля,я задалась питанням: що ж насправді є успіхом і щастям у житті? Комусь може здатися, що Жульєн дуже успішний,тому що він зміг вибитися в люди з самих низів,побудувати невелику кар'єру,незважаючи на своє просте походження.Втім,на іншій стороні ваг, фактор надзвичайно ранньої смерті хлопця і два розбитих серця-жінок,які любили його.Я натрапила на таку думку-чи коштувало все це успіху в кар'єрі і гарного становища в суспільстві?Автор на прикладі своїх героїв показує таку проблему,яка є неймовірно актуальною у сучасному світі-фальшиве кохання заради грошей.Жульєн добивався Луїзи де Реналь і Матильди де Ла Моль тільки через вигоду для себе, але він не думав про них самих:що вони відчувають, які почуття у них до нього..На це йому було плювати.І хоча ми бачимо що все-таки кохання цих жінок до нього було в більшій мірі взаємне,"чорне" в його душі перемагає "червоне" почуття і тільки дізнаючись про лист пані де Реналь до батька Матильди, який перехрестив усе його заможнє майбутнє з багатою дружиною,Жульєн без вагань рушає до Вер'єра і застає жінку у церкві за молитвою,але не зважаючи навіть на це, робить в неї два постріли,і потрапляє через це до в'язниці та прирікає себе на страту.Так,на мою думку, Стендаль у своєму творі показав,що найцінніше у житті-це не матеріальні блага, становище у суспільстві,кар'єра,а щире кохання,родина,рідні люди поруч,бо,на відміну від матеріальних речей,вони будуть поруч все життя.